ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКІ ЗАВДАННЯ:

1. Феномен тероризму і проблема його сутнісної характеристики.
2. Терор і тероризм: еволюція понять.
3. Загальні проблеми тероризму й боротьба з ним.
4. Тероризм як відповідна реакція на тривале затягування рішення політичних проблем.
5. Законодавство зарубіжних держав з проблем правового забезпечення боротьби з тероризмом.
6. Відмежування тероризму від терору, війни, агресії, геноциду та інших загально-соціальних категорій.
7. Основні причини, що породжують тероризм.
8. Індивідуальна і групова поведінка терористів.
9. Психологічні типи терористів.
10. Організаційна структура терористських груп.
11. Визначення основних пріоритетів антитерористичної діяльності через призму Закону України "Про боротьбу з тероризмом".
12. Законодавство зарубіжних держав з проблем правового забезпечення боротьби з тероризмом.
13. Особливості російського революційного тероризму 1861 – 1914 рр.
14. Національно-визвольний тероризм в Азії 1890-1914 рр..
15. Особливості Західноєвропейського тероризму: (Північна Ірландія, Басконія, Каталонія, Корсика, Фландрія, Фарерські острови).
16. Тероризм у сучасній Росії: внутрішній і глобальний аспекти.
17. Теракти, що потрясли світ.
18. Партизанська війна в умовах Латинської Америки як один з проявів тероризму.
19. Особливості Близькосхідного тероризму: Курдистан, Таджикистан, Пакистан, Південний Ємен, Палестина, Алжир.
20. Особливості  Азіатського тероризму: індійські штати Джамму й Кашмір; Пенджаб, Північна Шрі-Ланка, Південні Філіппіни, Індонезія, Тибет.
21. Сутність джихаду.
22. Передумови та історія створення антитерористичного центру при СБУ України.
23. Історичні аспекти протидії тероризму силовими відомствами у ХІХ – початку ХХ сторіччя.
24. Роль засобів масової інформації у висвітлюванні терористичних актів.
25. Проблеми взаємодії і координації діяльності суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом.
26. Контроль і нагляд за законністю здійснення боротьби з тероризмом.
27. Суспільна небезпека фінансування тероризму.
28. Протидія фінансуванню терористичної діяльності за законодавством України.
29. Нормативно-правове забезпечення протидії фінансуванню тероризму (вітчизняний та зарубіжний досвід).
30. Держава як гарант правового і соціального захисту осіб, постраждалих від терористичних актів.
31. Обставини що виключають злочинність діяння.
32. Правила й порядок поведінки населення при загрозі або здійсненні терористичних актів.
33. Контроль і нагляд за законністю здійснення боротьби з тероризмом.
34. Шляхи вдосконалення взаємодії ОВС і ЗМІ у запобіганні тероризму в Україні.
35. Завдання МНС щодо захисту населення в випадках терористичної загрози.
36. Участь правоохоронних органів у ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
37. Безпека високорискових об’єктів як складова національної безпеки України.
38. Проблеми профілактики екстремістської й терористичної діяльності.
39. Профілактика тероризму як основний засіб боротьби з тероризмом.
40. Ознаки вибухових пристроїв саморобного виготовлення.
41. Вибухи й виявлення вибухових пристроїв.
42. Першочергові дії поліції при вчиненні терористичних актів з використання використанням вибухових пристроїв (аналіз матеріалів зарубіжного досвіду).
43. Виявлення терориста-смертника.
44. Роль ЗМІ в висвітленні проблеми захоплення заручників терористами.
45. Психологія взаємодії терористів із заручниками.
46. Основні правила поведінки для осіб, захоплених у заручники.
47. Організація й тактика діяльності ОВС при звільненні заручників з літального судна.
48. Забезпечення особистої безпеки людини при ймовірній загрозі захоплення в заручники.
49. Тактика спілкування з «телефонними терористами».
50.  Моральні основи переговорів з терористами.
51. Організаційне забезпечення переговорів з терористами.
52. Психотехніка психологічного впливу при встановленні контакту.
53. Психологічні технології ведення переговорів зі злочинцями в ситуації захоплення заручників.